1. Словник української мови Грінченка

хазяйка

Хазяйка, -ки

ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. ум. хазяєчка. Чуб. V. 1026. Ти ж моя хазяєчко кохана! МВ. (О. 1862. III. 50).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйка — хазя́йка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири хазя́йки Орфографічний словник української мови
  2. хазяйка — див. дружина Словник синонімів Вусика
  3. хазяйка — [хаз’айка] -йкие, д. і м. -йц'і, мн. хаз'айки, хаз'айок дв'і хаз'айкие Орфоепічний словник української мови
  4. хазяйка — ХАЗЯ́ЙКА, и, ж. Жін. до хазя́їн 1–4. От я й надумала собі: “Піду я поденно робити!” Порадились із Прокопом та й вдались до хазяйки, що хату наймала (Марко Вовчок); Хазяйка сього заїзного двору .. була добре мені знайома -ще змалку її знав (О. Словник української мови у 20 томах
  5. хазяйка — -и. Жін. до хазяїн 1-4). || Жінка, дружина. || розм. Звертання до жінки як до розпорядниці в домі, господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хазяйка — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Словник синонімів української мови
  7. хазяйка — Хазя́йка, -ки, -ці; -зя́йки́, -зя́йо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяйка — ХАЗЯ́ЙКА, и, ж. Жін. до хазя́їн 1-4. От я й надумала собі: «Піду я поденно робити!» Порадились із Прокопом та й вдались до хазяйки, що хату наймала (Вовчок, І, 1955, 139); Хазяйка сього заїзного двору.. була добре мені знайома —ще змалку її знав (Стор. Словник української мови в 11 томах