1. Словник української мови Грінченка

хиль

Хиль!

меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиль — ХИЛЬ, виг. Уживається як присудок за знач. хили́ти для визначення однократної дії. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах