хиль

ХИЛЬ,

виг. Уживається як присудок за знач. хили́ти для визначення однократної дії.

Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиль — Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24. Словник української мови Грінченка