хитруха

Хитруха, -хи

ж. Хитрая женщина. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитруха — хитру́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хитруха — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитруха — ХИТРУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хитру́н. [Оксана:] А ти ж там, що, ворожииш? От хитруха! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. хитруха — -и, розм. Жін. до хитрун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитруха — ХИТРУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хитру́н. Словник української мови в 11 томах