хитруха
Хитруха, -хи
ж. Хитрая женщина. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитруха — хитру́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- хитруха — див. хитрий Словник синонімів Вусика
- хитруха — ХИТРУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хитру́н. [Оксана:] А ти ж там, що, ворожииш? От хитруха! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- хитруха — -и, розм. Жін. до хитрун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитруха — ХИТРУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хитру́н. Словник української мови в 11 томах