ховання
Хова́ння, -ня
с.
1) Прятаніе. К. ЦН. 174.
2) Сохраненіе, сбереженіе.
3) Погребеніе, похорони.
4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ховання — хова́ння 1 іменник середнього роду переховування хова́ння 2 іменник середнього роду виховування діал. Орфографічний словник української мови
- ховання — ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹. Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (з газ.). ХОВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. хова́ти². Словник української мови у 20 томах
- ховання — I -я, с. Дія за знач. ховати I і ховатися I. II -я, с., діал. Дія за знач. ховати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ховання — Хова́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ховання — ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹. Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (Літ. Укр., 27.IV 1965, 4). ХОВА́ННЯ², я, с., діал. Словник української мови в 11 томах