1. Словник української мови в 11 томах

ховання

ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹.

Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (Літ. Укр., 27.IV 1965, 4).

ХОВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. хова́ти².

А наша мамуся Добра до ховання: Виховала дівку, Яко малювання (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 465);

Це лошиця свого ховання (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховання — хова́ння 1 іменник середнього роду переховування хова́ння 2 іменник середнього роду виховування діал. Орфографічний словник української мови
  2. ховання — ХОВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. хова́ти¹ і хова́тися¹. Практика, ховання скарбів у землю дуже поширена в Древній Русі. Адже за тих часів це був найнадійніший спосіб зберігання сімейних цінностей (з газ.). ХОВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. хова́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. ховання — I -я, с. Дія за знач. ховати I і ховатися I. II -я, с., діал. Дія за знач. ховати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ховання — Хова́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ховання — Хова́ння, -ня с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194. Словник української мови Грінченка