1. Словник української мови Грінченка

хопитися

Хопи́тися, -плюся, -пишся

гл.

1) Хватиться, ухватиться. Драг. 370. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783.

2) Разростаться. Хопится хваст. Вх. Лем. 479.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хопитися — хопи́тися дієслово доконаного виду ухопитися діал. Орфографічний словник української мови
  2. хопитися — ХОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. хо́пляться; док., діал. 1. за кого – що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється, а хто топиться, той і за зіллиночку [зілиночку] хопиться (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  3. хопитися — -плюся, -пишся; мн. хопляться; док., діал. 1》 за кого – що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. 2》 до чого. Поспішно, з завзяттям, запалом почати, кинутися що-небудь робити. || також з інфін. Почати виявлятися в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хопитися — УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ) (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ (ВХОПИ́ТИСЯ), СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯ розм., ХОПИ́ТИСЯ діал., ОЧЕПІ́РИТИСЯ діал.; УЧЕПИ́ТИСЯ (ВЧЕПИ́ТИСЯ) (міцно), ВПНУ́ТИСЯ (УПНУ́ТИСЯ). — Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тися розм. Словник синонімів української мови
  5. хопитися — ХОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. хо́пляться; док., діал. 1. за кого — що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється, а хто топиться, той і за зіллиночку [зілиночку] хопиться (Вовчок, VI, 1956, 267)... Словник української мови в 11 томах