хопитися
ХОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. хо́пляться; док., діал.
1. за кого — що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь.
Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється, а хто топиться, той і за зіллиночку [зілиночку] хопиться (Вовчок, VI, 1956, 267);
Андрій хопився руками за голову і знов почав бігати по казні (Фр., 1, 1955, 295).
2. до чого. Поспішно, з завзяттям, запалом почати, кинутися що-небудь робити.
Робітники.. відв’язали [Германа] від линви і хопилися натирати його водою, думаючи, що він умліває від задухи (Фр., VIII, 1952, 409);
// також з інфін. Почати виявлятися в чому-небудь.
Його увага була вже звернена на щось інше — на велетневі вуха! Ще перед хвилею їх майже не було видно, а тепер вони раптом хопилися рости (Фр., IV, 1950, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хопитися — хопи́тися дієслово доконаного виду ухопитися діал. Орфографічний словник української мови
- хопитися — ХОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. хо́пляться; док., діал. 1. за кого – що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється, а хто топиться, той і за зіллиночку [зілиночку] хопиться (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- хопитися — -плюся, -пишся; мн. хопляться; док., діал. 1》 за кого – що. Схопитися, ухопитися за кого-, що-небудь. 2》 до чого. Поспішно, з завзяттям, запалом почати, кинутися що-небудь робити. || також з інфін. Почати виявлятися в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хопитися — УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ) (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ (ВХОПИ́ТИСЯ), СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯ розм., ХОПИ́ТИСЯ діал., ОЧЕПІ́РИТИСЯ діал.; УЧЕПИ́ТИСЯ (ВЧЕПИ́ТИСЯ) (міцно), ВПНУ́ТИСЯ (УПНУ́ТИСЯ). — Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тися розм. Словник синонімів української мови
- хопитися — Хопи́тися, -плюся, -пишся гл. 1) Хватиться, ухватиться. Драг. 370. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. 2) Разростаться. Хопится хваст. Вх. Лем. 479. Словник української мови Грінченка