хороство

Хоро́ство, -ва

с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хороство — хоро́ство іменник середнього роду вродливість, краса діал. Орфографічний словник української мови
  2. хороство — ХОРО́СТВО, а, с., діал. Вродливість, краса,хупавість. Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав'язала? Ци [чи] на хороство, ци[чи] на багатство, Ци [чи] на хорошу вроду? (П. Чубинський); Що по тому хоростві, як не вміє жати? (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. хороство — -а, с., діал. Вродливість, пригожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хороство — КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА (УРО́ДА рідше), ВРОДЛИ́ВІСТЬ (УРОДЛИ́ВІСТЬ рідше), ХОРО́СТВО діал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). Словник синонімів української мови
  5. хороство — ХОРО́СТВО, а, с., діал. Вродливість, пригожість. Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала? Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (Чуб., V, 1874, 221); Що по тому хоростві, як не вміє жати? (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах