1. Словник української мови Грінченка

хрестик

Хрестик, -ка

м.

1) ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч.

2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у.

3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73.

4) мн. раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрестик — хре́стик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрестик — Хре́стик. Десяток років. ● Під шестий хрестик — на шостому десятку (років). Так підхопити рух (Bewegung), і то немногими, але важними чертами, — вміє лиш він. Українська літературна мова на Буковині
  3. хрестик — ХРЕ́СТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хрест 1–4. Каплиця .. веселенько визирала своєю гострою головою, на невеличкій баньці її блищав невеличкий золотий хрестик... (Панас Мирний); Він конче мусить запевнитися: чи носить Параскіца хрестик на шиї (М. Словник української мови у 20 томах
  4. хрестик — хре́стик = хре́ста (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хрестик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хрест 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрестик — Хре́стик, -ка, на -ку; -стики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хрестик — ХРЕ́СТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хрест 1-4. Каплиця.. веселенько визирала своєю гострою головою, на невеличкій баньці її блищав невеличкий золотий хрестик… (Мирний, IV, 1955, 16); Він конче мусить запевнитися: чи носить Параскіца хрестик на шиї (Коцюб. Словник української мови в 11 томах