хрещик
Хрещик, -ка
м.
1) ум. отъ хрест. Золотий хрещик. О. 1862. X. 17. Мосяжні хрещики. Шух. І. 285.
2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр. Шух. І. 303. Сим. 233.
3) Родъ игры. Маркев. 6. Ив. 55. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають. Шевч. 471.
4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрещик — хре́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хрещик — ХРЕ́ЩИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що хре́стик. Звідки ти, могило, У степу взялася? Хрещик з очерету, Земля не вляглася (П. Куліш); Цар справді таки йому хрещика на грудях своєю рукою почепив (Ганна Барвінок); Біля .. Словник української мови у 20 томах
- хрещик — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що хрестик. 2》 Рід гри, в котрій одна пара гравців ловить іншу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від першої пари; танкова гра, під час якої хлопці й дівчата міняються місцями. 3》 Те саме, що хрест 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрещик — Хре́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрещик — ХРЕ́ЩИК, а, ч.1. розм. Те саме, що хре́стик. Звідки ти, могило, У степу взялася? Хрещик з очерету, Земля не вляглася (П. Куліш, Вибр., 1969, 407); Цар справді таки йому хрещика на грудях своєю рукою почепив (Барв., Опов.., 1902, 258); Біля.. Словник української мови в 11 томах