1. Словник української мови Грінченка

хрьопати

Хрьопати, -паю, -єш

гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрьопати — хрьо́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрьопати — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. хрьопати — ХРЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. Те саме, що хря́пати. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський); Держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. хрьопати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хряпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрьопати — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. хрьопати — ХРЬО́ПАТИ, аю, акш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хря́пати. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Коцюб., І, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах