1. Словник української мови Грінченка

хрьоп

Хрьоп!

меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрьоп — хрьоп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрьоп — ХРЬОП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хрьо́пати, хрьо́пнути. Я хрьоп дверима! та на двір, сіла на призьбі та й сиджу (І. Нечуй-Левицький); Як несамовита, вбігла [Кайдашиха] в Мотрину хату, вхопила з припічка здорову макітру та хрьоп нею об землю (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. хрьоп — розм. Уживається як присудок за знач. хрьопати, хрьопнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрьоп — ХРЬОП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хрьо́пати, хрьо́пнути. Я хрьоп дверима! та на двір, сіла на призьбі та й сиджу (Н.-Лев., II, 1956, 21); Як несамовита, вбігла [Кайдашиха] в Мотрину хату, вхопила з припічка здорову макітру та хрьоп нею об землю (Н.-Лев., II, 1956, 362). Словник української мови в 11 томах