1. Словник української мови Грінченка

худорба

Худорба, -би

ж.

1) Худоба.

2) Худое животное. Мнж. 22.

3) Бѣдность, нищета.

4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худорба — худорба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. худорба — Худорлявість, сухорлявість, сухоребрість; (- худу істоту) худяк, як ім. худорлявий; П. бідність, злиденність; ЗБ. бідота, голота, злидота. Словник синонімів Караванського
  3. худорба — див. худий Словник синонімів Вусика
  4. худорба — ХУДОРБА́, и́, ж., розм. 1. Зовнішній вигляд худої, змарнілої людини. Йому не хотілося, щоб Шмалієнко помітив цей погляд, видно, що Павло і так соромиться своєї худорби (І. Словник української мови у 20 томах
  5. худорба — -и, ж., розм. Зовнішній вигляд худої, змарнілої людини. || Дуже худа людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. худорба — ХУДОРБА́, и́, ж., розм. Зовнішній вигляд худої, змарнілої людини. Йому не хотілося, щоб Шмалієнко помітив цей погляд, видно, що Павло і так соромиться своєї худорби (Багмут, Служу Рад. Словник української мови в 11 томах