худібка

Худібка, худібонька, худібочка, -ки

ж. ум. отъ худоба.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худібка — худі́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. худібка — див. худоба Словник синонімів Вусика
  3. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило, – нічим худібку прогодувати до весни (І. Франко); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. худібка — -и, ж. 1》 Пестл. до худоба 1). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. худібка — Худі́бка, -ки, -бці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило,— нічим худібку прогодувати до весни (Фр., І, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах