худібка
Худібка, худібонька, худібочка, -ки
ж. ум. отъ худоба.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худібка — худі́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худібка — див. худоба Словник синонімів Вусика
- худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило, – нічим худібку прогодувати до весни (І. Франко); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Н. Словник української мови у 20 томах
- худібка — -и, ж. 1》 Пестл. до худоба 1). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- худібка — Худі́бка, -ки, -бці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило,— нічим худібку прогодувати до весни (Фр., І, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах