худібка

худі́бка

-и, ж.

1》 Пестл. до худоба 1).

2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худібка — худі́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. худібка — див. худоба Словник синонімів Вусика
  3. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило, – нічим худібку прогодувати до весни (І. Франко); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. худібка — Худі́бка, -ки, -бці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило,— нічим худібку прогодувати до весни (Фр., І, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. худібка — Худібка, худібонька, худібочка, -ки ж. ум. отъ худоба. Словник української мови Грінченка