хустонька
Хустка, -ки
ж.
1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном.
2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хустонька — ХУ́СТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ху́стка. Ой, там Василько з торгом іде, з яким торгом, з хустоньками (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах