хустонька

Хустка, -ки

ж.

1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном.

2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хустонька — ХУ́СТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ху́стка. Ой, там Василько з торгом іде, з яким торгом, з хустоньками (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах