1. Словник української мови Грінченка

хуґа

Хуґа, -ґи

ж. Вьюга, мятель. О. 1862. У. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуґа — (вітер із снігом) див. ХУРТОВИНА; П. чвара, колотнеча, сварка. Словник синонімів Караванського
  2. хуґа — ХУ́ҐА, и, ж. 1. Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина, фуга. В глибоких заметах брьохають коні, Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі – світа не видко! (М. Коцюбинський); Був темний вечір. Словник української мови у 20 томах
  3. хуґа — Ху́ґа, -ґи, -зі (хуртовина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)