церківка

Церківка, церковка, -ки

ж.

1) ум. отъ церква. Грин. І. 169.

2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церківка — це́рківка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. церківка — ЦЕ́РКІВКА, и, ж. Зменш. до це́рква 2. В старій, низенькій церківці було душно й пахло нагрітим кипарисом та свіжим ладаном (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. церківка — церковка, -и, ж. Зменш.-пестл. до церква 2). Великий тлумачний словник сучасної мови