церківка
Церківка, церковка, -ки
ж.
1) ум. отъ церква. Грин. І. 169.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церківка — це́рківка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- церківка — ЦЕ́РКІВКА, и, ж. Зменш. до це́рква 2. В старій, низенькій церківці було душно й пахло нагрітим кипарисом та свіжим ладаном (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
- церківка — церковка, -и, ж. Зменш.-пестл. до церква 2). Великий тлумачний словник сучасної мови