церківник Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me церківка церківця Значення в інших словниках церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно. Словник української мови у 20 томах церківник — -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно. Словник української мови у 20 томах церківник — -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом. Великий тлумачний словник сучасної мови