церківник церківни́к -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me церківка церківця Значення в інших словниках церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно. Словник української мови у 20 томах церківник — Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно. Словник української мови у 20 томах церківник — Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор. Словник української мови Грінченка