церківник

церківни́к

-а, ч., зах.

Дзвонар і пономар заразом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церківник — ЦЕРКІВНИ́К, а, ч. Дзвонар і паламар одночасно. Словник української мови у 20 томах
  2. церківник — Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор. Словник української мови Грінченка