церківник

ЦЕРКІВНИ́К, а, ч.

Дзвонар і паламар одночасно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церківник — -а, ч., зах. Дзвонар і пономар заразом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. церківник — Церківни́к, -ка м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор. Словник української мови Грінченка