1. Словник української мови Грінченка

цеха

Цеха, -хи

ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. К. XII. 27. ум. цешка. Черниг. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеха — це́ха іменник жіночого роду значок, присвоєний цеху ремісників або якому-небудь товариству) Орфографічний словник української мови
  2. цеха — ЦЕ́ХА, и, ж., заст. Значок, присвоєний цеху (у 1 знач.) або якому-небудь товариству. Сходку скликали, обносячи знак. Іноді це був перстень із цеховою печаткою, іноді – так звана цеха, металева дощечка з цеховим гербом у скриньці (З. Словник української мови у 20 томах
  3. цеха — -и, ж., заст. Значок, присвоєний цеху (у 1 знач.) або якому-небудь товариству. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цеха — ЦЕ́ХА, и, ж., заст. Значок, присвоєний цеху (у 1 знач.) або якому-небудь товариству. Сходку скликали, обносячи знак. Іноді це був перстень із цеховою печаткою, іноді — так звана цеха, металева дощечка з цеховим гербом у скриньці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 191). Словник української мови в 11 томах