1. Словник української мови Грінченка

цеховик

Цеховик, -ка

м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеховик — Ремісник, майстер Словник чужослів Павло Штепа
  2. цеховик — цехови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. цеховик — ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (І. Кочерга). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. цеховик — -а, ч., розм. 1》 Майстер ремісничого цеху. 2》 Робітник з цеху (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цеховик — ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум’яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах