цеховик
цехови́к
-а, ч., розм.
1》 Майстер ремісничого цеху.
2》 Робітник з цеху (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цеховик — Ремісник, майстер Словник чужослів Павло Штепа
- цеховик — цехови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- цеховик — ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (І. Кочерга). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- цеховик — ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум’яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах
- цеховик — Цеховик, -ка м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні. Словник української мови Грінченка