цибань

Цибань, -ня

м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Цибань — Циба́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. цибань — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. цибань — -я, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах