цибань
ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм.
Довгонога людина або тварина.
Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Цибань — Циба́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- цибань — див. високий Словник синонімів Вусика
- цибань — -я, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- цибань — Цибань, -ня м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у. Словник української мови Грінченка