1. Словник української мови Грінченка

циганочка

Циганка, -ки

ж.

1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954.

2) мн. раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. ум. циганочка. Чуб. V. 420.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циганочка — [циеганочка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  2. циганочка — цига́ночка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу цига́ночка 2 іменник жіночого роду танок цига́ночка 3 іменник жіночого роду яблуня Орфографічний словник української мови
  3. циганочка — ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до цига́нка¹. Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (І. Кулик); Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (О. Ільченко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. циганочка — I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до циганка I. 2》 Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні. II -и, ж. Пестл. до циганка III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. циганочка — ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж. 1. Зменш. —пестл. до цига́нка¹ Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (Пісні та романси.., II, 1956, 142); Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (Ільч., Козацьк. Словник української мови в 11 томах