циганочка
ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до цига́нка¹.
Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (І. Кулик);
Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (О. Ільченко);
* У порівн. Блука наш Івашко із села в село .. Раз іде собі по дорозі і мізкує: “Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: .. щоб була чорнявенька, як циганочка, а щоки, неначе жар, горіли, зуби білі, як молоко, а уста червоні, як калина..!” (О. Стороженко).
2. Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні.
ЦИГА́НОЧКА², и, ж.
Пестл. до цига́нка³.
– Циганочка, – пояснював Ковалів, – покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко. Може лежати до самої весни (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганочка — [циеганочка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- циганочка — цига́ночка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу цига́ночка 2 іменник жіночого роду танок цига́ночка 3 іменник жіночого роду яблуня Орфографічний словник української мови
- циганочка — I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до циганка I. 2》 Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні. II -и, ж. Пестл. до циганка III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганочка — ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж. 1. Зменш. —пестл. до цига́нка¹ Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (Пісні та романси.., II, 1956, 142); Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (Ільч., Козацьк. Словник української мови в 11 томах
- циганочка — Циганка, -ки ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954. 2) мн. раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. ум. циганочка. Чуб. V. 420. Словник української мови Грінченка