1. Словник української мови Грінченка

цимбалики

Цимбали, -бал

ж. мн.

1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989.

2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. ум. цимбалики.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цимбалики — цимба́лики множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови у 20 томах
  3. цимбалики — -ів, мн. Зменш.-пестл. до цимбали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови в 11 томах