цимбалики

цимба́лики

-ів, мн.

Зменш.-пестл. до цимбали.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цимбалики — цимба́лики множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови у 20 томах
  3. цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови в 11 томах
  4. цимбалики — Цимбали, -бал ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. ум. цимбалики. Словник української мови Грінченка