цимбалики
цимба́лики
-ів, мн.
Зменш.-пестл. до цимбали.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цимбалики — цимба́лики множинний іменник Орфографічний словник української мови
- цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови у 20 томах
- цимбалики — ЦИМБА́ЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до цимба́ли. Словник української мови в 11 томах
- цимбалики — Цимбали, -бал ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. ум. цимбалики. Словник української мови Грінченка