1. Словник української мови Грінченка

цмокання

Цмо́кання, -ня

с.

1) Чмоканье.

2) Цѣлованіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмокання — цмо́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Панас Мирний); Хлопець несказанно радів... Словник української мови у 20 томах
  3. цмокання — -я, с., розм. Дія за знач. цмокати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Мирний, II, 1954, 125); Хлопець несказанно радів... Словник української мови в 11 томах