цмокання
цмо́кання
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Панас Мирний); Хлопець несказанно радів... Словник української мови у 20 томах
- цмокання — -я, с., розм. Дія за знач. цмокати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Мирний, II, 1954, 125); Хлопець несказанно радів... Словник української мови в 11 томах
- цмокання — Цмо́кання, -ня с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе. Словник української мови Грінченка