1. Словник української мови Грінченка

цмокнути

Цмокнути, -кну, -неш

гл. одн. в. отъ цмо́кати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмокнути — цмо́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. цмокнути — ЦМО́КНУТИ, ну, неш, док., чим, кого, що і без дод. Однокр. до цмо́кати. – А що ж твій Стамбул? Ти ж не зібрав ще грошей? Як ти поїдеш? – Бекір мотнув головою й зневажливо цмокнув (М. Словник української мови у 20 томах
  3. цмокнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до цмокати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цмокнути — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  5. цмокнути — ЦМО́КНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до цмо́кати. — А що ж твій Стамбул? Ти ж не зібрав ще грошей? Як ти поїдеш? — Бекір мотнув головою й зневажливо цмокнув (Коцюб. Словник української мови в 11 томах