цурання
Цурання, -ня
с. Отреченіе, удаленіе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цурання — цура́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- цурання — ЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цура́ти і цура́тися. Словник української мови у 20 томах
- цурання — -я, с. Дія за знач. цурати і цуратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурання — Цура́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цурання — ЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цура́ти і цура́тися. Словник української мови в 11 томах