1. Словник української мови Грінченка

цурати

Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся

гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Чуб. V. 256. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. КС. 1883. ІІ. 469. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Ном. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. Ком. Пр. № 51.4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цурати — цура́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. цурати — ЦУРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без дод. Цуратися. Не цурай мене, серце (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  3. цурати — -аю, -аєш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цурати — ЦУРА́ТИСЯ кого, рідко ким і без додатка (поривати стосунки з кимсь), ЦУРА́ТИ заст.; СКИДА́ТИСЯ кого, діал.; САХА́ТИСЯ від кого, чого (відчуваючи страх, незручність тощо). Словник синонімів української мови
  5. цурати — ЦУРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Цуратися. Не цурай мене, серце (Чуб., V, 1874, 256). Словник української мови в 11 томах