1. Словник української мови Грінченка

цураха

Цураха, (-хи?), цурачка

(-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цураха — Цура́х, цура́ха: — нівроку [21,IV] — те саме, що цур (цур йому́!) [14] Словник з творів Івана Франка