1. Словник української мови Грінченка

цуценятко

Цуценя, -няти

с. Щенокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ном. № 13198. У двері гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. ум. цуценятко, цуценя́точко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цуценятко — див. щеня Словник синонімів Вусика
  2. цуценятко — цуценя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. цуценятко — ЦУЦЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до цуценя́. [Ведмідь:] Та це ж Бабуся! В гості йде... І цуценятко молоде! Вона без його ні на крок! (О. Олесь); Один вогник блимав аж на перехресті. Там аж заходилося маленьке верескливе цуценятко (Ю. Смолич); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. цуценятко — -а, с. Зменш.-пестл. до цуценя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цуценятко — ЦУЦЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до цуценя́. [Ведмідь:] Та це ж Бабуся! В гості йде… І цуценятко молоде! Вона без його ні на крок! (Олесь, Вибр., 1958, 497); Один вогник блимав аж на перехресті. Словник української мови в 11 томах