1. Словник української мови у 20 томах

цуценятко

ЦУЦЕНЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до цуценя́.

[Ведмідь:] Та це ж Бабуся! В гості йде... І цуценятко молоде! Вона без його ні на крок! (О. Олесь);

Один вогник блимав аж на перехресті. Там аж заходилося маленьке верескливе цуценятко (Ю. Смолич);

* У порівн. Бувало, хоч поросятко на орчику держить, щоб йому охотніш було на світі жити, а він його чухає, жалує, і воно перед ним як цуценятко перекидається (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цуценятко — див. щеня Словник синонімів Вусика
  2. цуценятко — цуценя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. цуценятко — -а, с. Зменш.-пестл. до цуценя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цуценятко — ЦУЦЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до цуценя́. [Ведмідь:] Та це ж Бабуся! В гості йде… І цуценятко молоде! Вона без його ні на крок! (Олесь, Вибр., 1958, 497); Один вогник блимав аж на перехресті. Словник української мови в 11 томах
  5. цуценятко — Цуценя, -няти с. Щенокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ном. № 13198. У двері гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. ум. цуценятко, цуценя́точко. Словник української мови Грінченка