чабанський
Чабанський, -а, -е
Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чабанський — [чабан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- чабанський — ЧАБА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до чаба́н. В трудовому чабанському сезоні стрижіння – це робота найвищої напруги, весь радгосп тоді як у штурмі (О. Гончар); // Належний чабанові, чабанам. Словник української мови у 20 томах
- чабанський — чаба́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- чабанський — -а, -е. 1》 Прикм. до чабан. || Належний чабанові, чабанам. || Такий, як у чабана. || Приготовлений за звичаєм чабанів. 2》 Стос. до вівчарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чабанський — Чаба́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чабанський — ЧАБА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до чаба́н. В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги, весь радгосп тоді як у штурмі (Гончар, Тронка, 1963, 57); // Належний чабанові, чабанам. Словник української мови в 11 томах