1. Словник української мови Грінченка

чалка

Ча́лка, -ки

ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалка — ЧА́ЛКА, и, ж. Місце розвантаження або кінцевої стоянки плоту. Стояти на чалці. Словник української мови у 20 томах
  2. чалка — ча́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чалка — (-и) ж.; крим. 1. Перебування в ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. 2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. Словник жарґонної лексики української мови
  4. чалка — -и, ж., діал. Місце розвантаження чи остаточної стоянки плота. Великий тлумачний словник сучасної мови