чалка
(-и) ж.; крим.
1. Перебування в ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чалка — ЧА́ЛКА, и, ж. Місце розвантаження або кінцевої стоянки плоту. Стояти на чалці. Словник української мови у 20 томах
- чалка — ча́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чалка — -и, ж., діал. Місце розвантаження чи остаточної стоянки плота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чалка — Ча́лка, -ки ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180. Словник української мови Грінченка