1. Словник української мови Грінченка

чаровина

Чарови́на, -ни

ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе. Гол. III. 164.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаровина — ЧАРОВИ́НА, и, ж., діал. Чарівне зілля, напій, їжа; отрута. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  2. чаровина — -и, ж., зах. Чарівне зілля; отрута. Великий тлумачний словник сучасної мови