1. Словник української мови у 20 томах

чаровина

ЧАРОВИ́НА, и, ж., діал.

Чарівне зілля, напій, їжа; отрута.

Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаровина — -и, ж., зах. Чарівне зілля; отрута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чаровина — Чарови́на, -ни ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе. Гол. III. 164. Словник української мови Грінченка