чародій

ЧАРОДІ́Й, я, ч.

1. заст. Те саме, що чарівни́к 1.

Всі ворожбити, чародії, Всі гайдамаки, всі злодії, Шевці, кравці і ковалі .. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський);

Це ж так зрозуміло – сподіватися: а раптом все буде так, як у того гоголівського чародія! Він же лише пельку роззявляв, а вареники самі туди йому стрибали, та ще й у сметану перед тим умочившись... (Ю. Шовкопляс);

Дотримання загальноплемінних ритуальних дійств, побудова святилищ і грандіозних князівських курганів [на Русі] .. зумовлювало існування спеціального стану жреців (волхви, чародії, хмаропроганячі, відуни, потвори та багато інших) (із журн.);

* У порівн. Порвану кулею черевину він знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя (Д. Бедзик);

// перен. Той, хто володіє незвичайною силою.

Хвилину тому був я чародій, Титан, володар, бог тисячосилий! Віки гортав я, плакав і радів, Вмирав, народжувавсь і знов ставав я сивий [..] (М. Вінграновський).

2. перен. Те саме, що чарівни́к 2.

Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй, Співаючи – звичайно, випадково, – Улюблене: “...Зеленая діброво..” (М. Рильський);

[Семен:] Говорять, що в Харкові працює один лікар-чародій, такий чародій, що робить сліпих зрячими (З. Мороз);

Цей чародій сцени [Гнат Юра] більше 40 років життя присвятив театру імені Івана Франка як його організатор, художній керівник, режисер і актор (з наук. літ.);

* Образно. Гойдає на хвилях, Несе по Вкраїні Важкі пароплави Дніпро-чародій! (С. Олійник);

Не шуміть ви, осокори, щоб синок вас не почув .. Місяченьку, чародію, не жартуй крізь вікна з ним, не лягай йому на вії ти промінням голубим (В. Сосюра).