чародійка
ЧАРОДІ́ЙКА, и, ж.
1. заст. Жін. до чароді́й 1; чарівниця (у 1 знач.).
2. перен. Жін. до чароді́й 2.
Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Олійник);
З цілою силою гарячої любові він обняв сю чародійку-дівчину (І. Франко);
* Образно. Природу часто називають чародійкою. Це вона дає все необхідне для життя людини, для її практичної діяльності (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чародійка — чароді́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чародійка — -и. 1》 заст. Жін. до чародій 1). 2》 перен. Жін. до чародій 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чародійка — ЧАРОДІ́ЙКА, и, ж. 1. заст. Жін. до чароді́й 1. 2. перен. Жін. до чароді́й 2. Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах