1. Словник української мови в 11 томах

чародійка

ЧАРОДІ́ЙКА, и, ж.

1. заст. Жін. до чароді́й 1.

2. перен. Жін. до чароді́й 2.

Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Ол., Вибр., 1959, 198);

З цілою силою гарячої любові він обняв сю чародійку-дівчину (Фр., III, 1950, 411);

*Образно. Природу часто називають чародійкою. Це вона дає все необхідне для життя людини, для її практичної діяльності (Наука.., 10, 1962, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чародійка — ЧАРОДІ́ЙКА, и, ж. 1. заст. Жін. до чароді́й 1; чарівниця (у 1 знач.). 2. перен. Жін. до чароді́й 2. Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Словник української мови у 20 томах
  2. чародійка — чароді́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чародійка — -и. 1》 заст. Жін. до чародій 1). 2》 перен. Жін. до чародій 2). Великий тлумачний словник сучасної мови