1. Словник української мови Грінченка

чарівництво

Чарівництво, -ва

с. Волшебство, колдовство. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівництво — див. ЧАР і ЧАРИ Словник синонімів Караванського
  2. чарівництво — ЧАРІВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака, – чарівництвом, Ще держить його на світі... (Леся Українка); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. чарівництво — чарівни́цтво іменник середнього роду чаклунство рідко Орфографічний словник української мови
  4. чарівництво — -а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарівництво — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
  6. чарівництво — Чарівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чарівництво — ЧАРІВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака,— чарівництвом, Ще держить його на світі… (Л. Укр., IV, 1954, 157); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (Н.-Лев., III, 1956, 149). Словник української мови в 11 томах