чарівництво

ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст.; ЗАКЛИНА́ННЯ (словесні магічні дії); ВІДЬМУВА́ННЯ заст., ВІДЬО́МСТВО заст. (про дії відьми, відьмака); ШАМА́НСТВО (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). За звинуваченням у відьомстві, чаклунстві, характерництві та інших "гріхах" у французькому королівстві на протязі року було закатовано сорок тисяч жінок (Н. Рибак); Їх уже тепер немає тута, бо визволились чарами з темниці (Леся Українка); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (І. Нечуй-Левицький); Незрозуміло було, як зумів він пробитися до окопу крізь оцей хаос вогню, і поява його здавалася чародійством (В. Собко); Від первісної магії бере свій початок віра в амулети й талісмани (з журналу); — Начальник та священноначальники обвинуватили нас у єресі та чорнокнижництві (О. Іваненко); — Ви, — каже (хазяїн), — на одинця ніколи не нападайте. Один ніколи так спроста не поїде, а непремінно з якими-небудь химородами (Ганна Барвінок); Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Буває, ночами не сплю та все розгадую: що ж то було за шаманство? Що за криваве затьмарення на всіх нас тоді найшло? (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівництво — див. ЧАР і ЧАРИ Словник синонімів Караванського
  2. чарівництво — ЧАРІВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака, – чарівництвом, Ще держить його на світі... (Леся Українка); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. чарівництво — чарівни́цтво іменник середнього роду чаклунство рідко Орфографічний словник української мови
  4. чарівництво — -а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарівництво — Чарівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чарівництво — ЧАРІВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака,— чарівництвом, Ще держить його на світі… (Л. Укр., IV, 1954, 157); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (Н.-Лев., III, 1956, 149). Словник української мови в 11 томах
  7. чарівництво — Чарівництво, -ва с. Волшебство, колдовство. Желех. Словник української мови Грінченка