1. Словник української мови Грінченка

чаєнятко

Чаєня, -няти

с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. ум. чаєнятко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаєнятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. чаєнятко — ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (з народної пісні); – І рада б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Яновська); [Онисонька (побачила Ївдю):] Няня? [Ївдя:] Онисонько! Чаєнятко (М. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. чаєнятко — чаєня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чаєнятко — -а, с. Пестл. до чаєня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаєнятко — ЧАЄНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до чаєня́. Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі (Нар. лірика, 1956, 75); — І рада, б чаєчка своїх чаєняток обняти, та не її воля, не її сила (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах